УЧЕБНИКИ
ОН-ЛАЙН

Главная Заказать работу Контактная информация Статьи партнёров


Підручник Управління проектами

Тема 2. Обґрунтування доцільності проекту
та оцінка його ефективності

  


 

2.1. Обґрунтування доцільності проекту

2.2. Оцінка ефективності проектів

Ключові терміни:

 


 

1      Ідея проекту

1      Попередні дослідження

1      Додаткові дослідження

1      Передпроектне дослідження

1      Технічна можливість виконання проекту

1      Економічна можливість виконання проекту

1      Техніко-економічний аналіз

1      Фінансовий аналіз

1      Загальноекономічний аналіз

1      Оцінка ефективності проекту


 

2.1. Обґрунтування доцільності проекту

Початкова фаза проекту розпочинається з процесу формування його концепції та її обґрунтування. Розробка концепції проекту передбачає виконання наступних основних робіт:

Ø   обґрунтування цілей проекту на основі вивчення ринку та аналізу виробничих можливостей;

Ø   попередню оцінку капітальних витрат на проект та прогноз оборотного капіталу;

Ø   оцінку тривалості проекту;

Ø   прогноз збільшення капіталу від реалізації проекту;

Ø   визначення джерел та розмірів фінансування;

Ø   визначення основних характеристик проекту тощо.

Стадія підготовки проекту поділяється на два етапи: попередня оцінка та додаткові дослідження.

Ідея проекту повинна бути детально розроблена на стадії ретельного дослідження. Ідея проекту може бути обумовлена:

Ø   прагненням виконати завдання, що стоять перед країною;

Ø   незадоволеними потребами й  пошуком можливих шляхів їх задоволення;

Ø   ініціативою приватних чи державних фірм, які прагнуть одержати переваги у використанні нових можливостей;

Ø   труднощами або обмеженнями в перебігу розробки, викликаними браком важливих виробничих потужностей, нерозвиненістю сервісу, нестачею матеріальних і людських ресурсів або адміністративними чи іншими перешкодами;

Ø   наявністю невикористаних або недовикористаних матеріальних чи людських ресурсів та можливістю їх застосування в продуктивніших галузях;

Ø    необхідністю зробити додаткові капіталовкладення;

Ø   прагненням створити сприятливі умови для формування
відповідної інфраструктури виробництва й управління;

Ø   стихійнимхами (посухи, повені та землетруси). Ідеї щодо проекту надходять також з-за кордону в результаті:

Ø   пропозицій іноземних громадян або фірм про інвестиції;

Ø   інвестиційних стратегій, розроблених іншими країнами, а також можливостей, що виникають у зв'язку з міжнародними угодами;

Ø    домінуючих поглядів фахівців або ж консенсусу в рамках міжнародної спільноти з таких питань, як народонаселення, стан навколишнього природного середовища та боротьба із зубожінням;

Ø   діяльності організацій по наданню двосторонньої допомоги і поточних проектів цих організацій у даній країні [24].

Ідея проекту піддається попередній перевірці в дослідженнях можливостей. Попередні дослідження ґрунтуються здебільшого на загальних оцінках, ніж на детальному аналізі, тому їх можна проводити у трьох напрямках:

Ø   дослідження регіонів (виявлення можливостей у даному регіоні);

Ø   виробничі дослідження (виявлення можливостей у даній галузі промисловості);

Ø   дослідження природних ресурсів, сільськогосподарської та промислової продукції тощо.  

Щоб виявити кращий варіант проекту, потрібно розглянути широке коло можливих його варіантів. Надто часто вибір якогось одного способу чи варіанта проекту ро­биться передчасно. Корисно внести всі можливі варіанти до початкового переліку обговорюваних ідей, а потім шляхом використання логічної схеми відбору відкинути ті варіанти, які гірші. В міру відсіву альтернативних варіантів деталі й розрахунок кожного аспекту проекту уточнюються. Відхилення варіантів проекту відбувається на основі відбору ідей, які згодом буде прийнято і піддано детальному аналізові на стадіях розробки та експертизи проекту, щоб переконливо моти­вувати відхилення якогось варіанту проекту.

Інколи добре виконані дослідження щодо підготовки проекту можуть служити достатнім його обґрунтуванням, проте якщо економічна сторона проекту викликає сумніви, слід неодмінно провести додаткові дослідження за проектом.

Додаткові дослідження включають:

Ø   вивчення ринку за конкретними групами товарів (попит, його стійкість та ціна);

Ø   оцінка конкретних сировинних і матеріальних ресурсів за ступенем доступ­ності існуючих та призначених цін на ці ресурси;

Ø   відбір можливих для використання технологій;

Ø   визначення та уточнення масштабів проекту, можливі транспортні втрати;

Ø   уточнення екологічної допустимості, тобто чіткий план впливу на довкілля;

Ø   визначення потенційних джерел фінансування, порівняння альтернатив;

Ø   визначення часових меж альтернативних проектів.

Коли проектна ідея конкретизована, то вона піддається поточній перевірці на можливість виконання, проводиться дослідження цих можливостей. Попередній аналіз повинен підтвердити можливості технічної реалізації у відповідній країні або регіоні чи місті та виявити всі шанси економічного впровадження.

Передпроектне дослідження повинне дати відповіді на наступні питання:

1.     Технічна можливість виконання проекту:

Ø   особливі вимоги до місця реалізації та порівняння з потенційними місцями проекту (клімат, власність на землю і т. ін.);

Ø   наявність або можливість забезпечення машинами та обладнанням, виробнича потужність;

Ø   гнучкість обладнання в розрахунку на диверсифікацію виробництва;

Ø   наявність необхідної інфраструктури;

Ø   кваліфікаційні вимоги до управлінського апарату та обслуговуючого персоналу;

Ø   вимоги до інших ресурсів;

Ø   планові терміни.

2.    Економічна можливість виконання проекту:

Ø   очікуваний збут, поділений на найважливіші групи продуктів та регіональні ринки (експорт або внутрішній ринок);

Ø   витрати на створення підприємства, очікувані річні поточні витрати, в тому числі умовно-постійні адміністративно-управлінські витрати і т.д.;

Ø    розвиток ринку робочої с та ринків сировини, основних та додаткових матеріалів;

Ø   можливі інвестори (власний капітал, кредити банків і т.д.);

Ø   фінансовий результат проекту.

3.     Обов’язково потрібно визначити також джерело ризику.

В заключних проектних дослідженнях, на основі яких приймаються інвестиційні рішення, використовують елементи попередніх етапів аналізу. Як правило, заключні дослідження складаються з наступних частин: техніко-економічний аналіз, фінансовий аналіз та загальноекономічний аналіз.

При проведені техніко-економічного аналізу розглядаються питання технічних можливостей, питання ринку збуту та закупівель, потреб матеріалів із врахуванням використовуваної техніки тощо, при цьому враховуються потреба в додатковій інформації зі сторони потенційних партнерів та інвесторів.

Взагалі, техніко-економічний аналіз розбивають на такі пункти:

1. Передісторія та зародження проекту. Зазначається ім'я та адреса ініціатора проекту, галузь і ціль підприємницької діяльності, орієнтація проекту (наприклад, на збут чи на сировинну базу), орієнтація проекту на внутрішній ринок або на експорт, політико-економічна підтримка проекту;

2. Ринок збуту та виробничі потужності. Аналізується річний попит для всієї економіки та регіону, досліджується тенденція розвитку на ринку збуту, виробнича програма, експорт та імпорт продукції галузі, абсолютна виробнича потужність та порівняння з обсягами всього ринку;

3. Ринки матеріалів та інших ресурсів. Розглядаються питання наявності сировини, основних та допоміжних виробничих матеріалів, комплектуючих виробів, наявність комунікацій, тенденції розвитку на ринках закупівель (ціни та обсяги), конкретизується необхідність у ресурсах тощо;

4. Місцезнаходження. Необхідно представити точні дані про місцезнаходження, клімат, можливості забезпечення землею, відстань до ринків сировини та інших закупівельних ринків, відстань до ринків збуту, потенціал робочої с в регіоні, транспортну систему;

5. Техніка проекту. Вибраний спосіб виробництва, необхідне обладнання, інженерне забезпечення;

6. Юридична форма та організаційна структура, а також інші витрати на організацію;

7. Потреба в робочій силі для проекту, при цьому виділяють кваліфікованих та некваліфікованих робочих та менеджерів;

8. Визначення термінів реалізації проекту. Визначається тривалість різних етапів проекту та тривалість можливих випробувань.

Фінансовий аналіз може складатися з таких етапів:

1. Спільне представлення грошових потоків надходжень та виплат проекту;

2. Представлення джерел фінансування (власний та позиковий капітал);

3. Складання планових балансів для зовнішнього представлення, планування ліквідності;

4. Розрахунок економічної ефективності;

5. Оцінка проекту за допомогою стандартних критеріїв інвестиційних розрахунків.

Загальноекономічний аналіз включає опис загальної економічної ситуації, спільне представлення витрат та вигід проекту, які торкаються національних економічних суб’єктів, переоцінку витрат та результатів по національно-економічних критеріях тощо.

Необхідно здійснити екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту та зробити загальні висновки.

Екологічна експертиза дозволяє оцінити вплив проекту на навколишнє середовище в таких напрямах:

Ø   забруднення повітряного басейну, ґрунтів та водойомів;

Ø   зниження біологічної різноманітності;

Ø   перевезення, використання або віддалення небезпечних чи токсичних відходів;

Ø   засоленість та заболоченість земель.

Соціальна експертиза дозволяє визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешка­нці регіону реалізації проекту, а також можливий негативний вплив проекту на населення.

Проект може вважатися вивіреним і готовим для передачі на стадію детальної розробки та реалізації за дотримання таких умов:

Ø   проведено відбір альтернативних варіантів проекту, визначено основні переваги та недоліки;

Ø   ідентифіковано основні організаційні  й політичні проблеми, які можуть вплинути на долю проекту, і визначено, як вони можуть бути розв'язані;

Ø   визначено очікувані вигоди й витрати, можливий ризик та шанси реалізації;

Ø   існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.

2.2. Оцінка ефективності проектів

Питання економічної ефективності при плануванні проектів розглядаються в різних масштабах та на різних стадіях планування. Відповідно розрізняють і методи, що застосовуються на окремих етапах планування та оцінки:

Ø   на етапі проведення технічного аналізу та при плануванні фінансування проекту, коли відомі не всі умови підприємницької діяльності, вибір здійснюється на практиці за допомогою спрощеного часткового аналізу;

Ø    на вирішальній стадії оцінки необхідно розглянути проект в цілому, приймаючи до уваги результати часткового аналізу, а потім прийняти позитивне або відхиляюче проект рішення. Це здійснюється за допомогою глобальних моделей. Глобальними вони називаються тому, що дозволяють враховувати всі умови фінансової сфери.

 

 

Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.

 

Виділяють такі показники ефективності проекту:

показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

показники економічної ефективності, які враховують народногосподарські вигоди й витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись однакові формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно відрізнятимуться.

Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною. Показники комерційної ефективності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл проекту, а й на місяць, квартал, рік.

Розрізняють три основні методи визначення ефективності проектів на початкових етапах проведення технічного аналізу. Вони не враховують фактор часу або враховують його не повністю:

Ø   порівняння витрат;

Ø   порівняння прибутку;

Ø   порівняння рентабельності, до якого відноситься як спеціальний випадок статистичний метод окупності (pay-back).

До найпростіших показників ефективності проектів, які застосовуються при проведенні технічного аналізу відносять:

Ø   капіталовіддачу (річні продажі, поділені на капітальні ви­трати);

Ø   оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів);

Ø   трудовіддачу (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники відносяться до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Для оцінки ефективності проектів доцільніше використовувати показники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники. Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект є запорукою якості розрахунків окупності проекту.

При аналізі ефективності проекту використовують наступні показники:

1.        Сума інвестицій – це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. За період функціонування проекту протягом його “життєвого циклу”, капітал, вкладений у такі активи, повертається у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал вкладений в оборотні активи, в тому числі в грошові активи, по закінченню “життєвого циклу” проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді й розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів;

2.        Грошовий потік – дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції. Якщо у завершальний період “життєвого циклу” проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період;

3.        Чиста теперішня вартість проекту – Net Present Value (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від вкладених інвестицій). Чиста теперішня вартість проекту – це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки доходності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту звичайно є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.

Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається.

Розрахунок NPV робиться за такими формулами:

 

NPV =,

або

NPV =,

 

де Вt – вигоди проекту в рік t; Сt – витрати на проект у рік t; і – ставка дисконту; n – тривалість (строк життя) проекту.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки провадяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумовування NPV його окремих підпроектів. Це дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати NPV як основний критерій при аналізі проекту.

Основним недоліком NPV є те, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.

4.     Термін окупності інвестицій – це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності. Термін окупності проекту  Payback Period (РВР) використовується переважно в промисловості. Один із найбільш часто вживаних показників оцінки ефективності капітальних вкладень. На відміну від показників, які використовуються у вітчизняній практиці, показник «термін окупності капітальних вкладень» базується не на прибутку, а на грошовому потоці з приведенням коштів, які інвестуються в інновації та суми грошового потоку до теперішньої вартості. Критерій прямо пов'язаний з відшкодуванням капітальних витрат у найкоротший період часу і не сприяє проектам, які дають великі вигодше згодом. Він не може слугувати за міру прибутковості, оскільки грошові потоки після терміну окупності не враховуються. Критерій найменших витрат (НВ) використовується тоді, коли оцінка вигід проекту складна й ненадійна. При цьому по­рівнюють наведені витрати по різних варіантах проекту і вибирають той, який при найменших витратах забезпечує най­кращі результати. Критерій прибутку в перший рік експлуатації дає змогу перевірити, чи забезпечують вигоди за перший рік експлуатації проекту "достатню" дохідність. По ньому порівнюється чистий дохід за перший рік експлуатації з капітальними витратами проекту, включаючи процентний дохід у період робіт по будівництву (береться накопичена сума процентів, а не наведені проценти). Якщо відношення вигід до витрат менше ціни капіталу, то проект, можливо, є передчасним, а при більшому відношенні можна зробити висновок, що з проектом, очевидно, припізнся.

5.        Внутрішня норма рентабельності – Internal Rate of Return (IRR) У літературі зустрічаються й інші назви: внутрішня ставка рентабельності, внутрішня ставка доходу, внутрішня норма прибутковості. Це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю. ІRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто ІRR є ставкою дисконту, при якій NVP проекту дорівнює нулю. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою:

 

= 0.

 

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули:

 

,

 

де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна; В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; а – величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А; b величина NPV, при величині ставки дисконту В.

При застосуванні ІRR виникають такі труднощі:

Ø   неможливо дати однозначну оцінку IRR проектів, у яких зміна знака NPV відбувається більше одного разу;

Ø   при аналізі проектів різного масштабу ІRR не завжди уз­годжується з NPV;

Ø   застосування ІRR неможливе для вибору альтернативних проектів відмінного масштабу, різної тривалості та неоднакових часових проміжків.

6. Коефіцієнт вигід/витрат – Benefit/Cost Ratio (BCR).

BCR є відношенням дисконтованих вигід до дисконтованих витрат. Основна формула розрахунку має такий вигляд:

.

Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами BCR, більшими або рівними одиниці. При застосуванні цього критерію слід пам'ятати, що коефіцієнт BCR має такі недоліки:

Ø   може давати неправильні ранжирування за перевагою навіть незалежних проектів;

Ø   не годиться при виборі взаємовиключних проектів;

Ø   не показує фактичну величину чистих вигід.

BCR має кілька варіантів розрахунку:

1.        При жорстких обмеженнях на капітал, на відміну від обмежень як по капіталу, так і по поточних витратах:

 

BCR = (В - ПВ)/КВ,

 

де ПВ – поточні витрати; КВ – капітальні витрати.

2.        За наявності дефіцитних або унікальних ресурсів:

 

BCR = (В-С)/R,

де R – вартість дефіцитних ресурсів.

Прикладом дефіцитних ресурсів може бути іноземна валюта.

Головною потенційною проблемою при застосуванні цих різновидів критерію є подвійний рахунок, якого слід уникати.

Критерій ВСR може бути використаний для демонстрації того, наскільки можливе збільшення витрат без перетворення проекту на економічно непривабливий. Основна перевага критерію полягає в можливості швидкого з'ясування його значень для оцінки впливу на результати проекту рівнів ризиків та непевностей.

6.        Індекс прибутковості – Profitability Index (РІ) є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій:

 

,

 

РІ тісно пов'язаний з NРV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і навпаки, якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 – неефективний.

Приклад визначення основних фінансових показників для обґрунтування доцільності проекту (табл. 2.1.).

 

Таблиця 2.1. Розрахунок ефективності проекту, що аналізується

Показник

2004

2005

2006

2007

1. Сума інвестицій, тис. грн.

450,0

-

-

-

2. Виручка від реалізації, тис. грн.

-

200,0

250,0

400,0

3. Витрати на експлуатацію проекту, тис. грн.

-

50,0

40,0

45,0

4. Амортизаційні відрахування, тис. грн.

-

5,0

5,0

8,0

5. Ставка дисконту, %

-

18

18

18

6. Грошові потоки, тис. грн.

-

245,0

215,0

363,0

7. Дисконтовані грошові потоки, тис. грн.

-

207,63

154,41

220,93

8. Дисконтований грошовий потік з початку експлуатації проекту, тис. грн.

-

207,63

362,04

582,97

9. Дисконтовані грошові потоки за ставкою дисконту 40%.

-

175,0

109,69

132,29

10. Дисконтовані вигоди, тис. грн.

-

173,73

183,14

248,32

11. Дисконтовані витрати, тис. грн.

-

42,37

28,73

27,39

 

1.       Сума інвестицій у проект становить 450 тис. грн.

2.       Дисконтовані грошові потоки в результаті реалізації проекту становитимуть за 2004-2007рр. 582,97 тис. грн.

3.       Чиста теперішня вартість проекту 582,97 – 450,0 = 132,97 тис. грн. Оскільки, NPV > 0, інвестиційний проект є вигідним для підприємства-інвестора. За три роки функціонування проекту грошовий потік не лише задовольняє очікування інвестора у відношенні щодо одержання доходу, а й перевищують очікувані доходи на 132,97 тис. грн.

4.       Термін окупності інвестицій. Застосуємо алгоритм розрахунку інвестицій:

, де

t0  ‑ номер першого року, у якому досягається умова ,

CI сума інвестицій у проект, тис. грн.

PV дисконтовані грошові потоки, тис. грн.

Отже, для даного прикладу, ТО = (3-1) + 3,24 роки.

5.       Внутрішня норма рентабельності. Для розрахунку даного показника визначимо NPV, для якої ставки дисконту є негативною. Наприклад, при ставці дисконту 40%, NPV дорівнює 416,98 тис. грн. Отже, IRR = 0,95, або при ставці 95% сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам. Тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю.

6.       Коефіцієнт вигід/витрат. Даний показник розраховується як відношення дисконтованих вигід до дисконтованих витрат:

605,19 : 98,49 = 6,14. Отже на 1 грн. теперішньої вартості вкладених коштів у проект підприємство отримає 6,14 грн. теперішньої вартості доходу.

7.     Індекс прибутковості. 582,97/450,0 = 1,3. Отже, PI > 0 і проект є ефективним.

 

&        Висновки

 

Проект розпочинається з формування ідеї проекту, розробки концепції його реалізації та її обґрунтування.

Попередні дослідження ідеї проекту ґрунтуються на аналізі трьох напрямків:

Ø   дослідження регіонів (виявлення можливостей у даному регіоні);

Ø   виробничі дослідження (виявлення можливостей у даній галузі промисловості);

Ø   дослідження природних ресурсів, сільськогосподарської та промислової продукції тощо.  

Передпроектне дослідження повинно містити обґрунтування технічної та економічної можливості виконання проекту. Обов’язково потрібно визначити також джерело ризику.

В заключних проектних дослідженнях проводять техніко-економічний аналіз, фінансовий аналіз та загальноекономічний аналіз.

При проведені техніко-економічного аналізу розглядаються питання технічних можливостей, питання ринку збуту та закупівель, потреб матеріалів із врахуванням використовуваної техніки тощо, при цьому враховуються потреба в додатковій інформації зі сторони потенційних партнерів та інвесторів.

Фінансовий аналіз може складатися із таких етапів:

1. Спільне представлення грошових потоків надходжень та виплат проекту;

2. Представлення джерел фінансування (власний та позиковий капітал);

3. Складання планових балансів для зовнішнього представлення, планування ліквідності;

4. Розрахунок економічної ефективності;

5. Оцінка проекту за допомогою стандартних критеріїв інвестиційних розрахунків.

Загальноекономічний аналіз включає опис загальної економічної ситуації, спільне представлення витрат та вигід проекту, які торкаються національних економічних суб’єктів, переоцінку витрат та результатів по національно-економічних критеріях тощо.

Необхідно також здійснити екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту та зробити загальні висновки.

Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників. Виділяють такі показники ефективності проекту:

Ø   показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

Ø   показники економічної ефективності, які враховують народногосподарські вигоди й витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

Ø   показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

При аналізі ефективності проекту використовують наступні показники: сума інвестицій, грошовий потік, чиста теперішня вартість проекту, термін окупності проекту, внутрішня норма рентабельності, коефіцієнт вигід/витрат, індекс прибутковості.

 

´            Питання для обговорення

1.       Як Ви розумієте поняття “ідея проекту”?

2.       Що таке концепція проекту та які етапи її розробки?

3.       Що включають в себе такі етапи обґрунтування ефективності проекту, як передпроектне дослідження, додаткове дослідження та заключне дослідження проекту?

4.       Яку інформацію надає аналітикам обґрунтування технічних і економічних можливостей виконання проекту?

5.       Які основні етапи передбачає техніко-економічний, фінансовий та загальноекономічний аналіз?

6.       З якою метою здійснюють екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту?

7.       Охарактеризуйте основні показники оцінки ефективності проекту.

8.       Які методи оцінки ефективності інвестицій Вам відомі?

9.       Опишіть методику розрахунку основних фінансових показників, що застосовуються для відбору ефективних проектів?

10.    Визначте переваги та недоліки різних фінансових показників оцінки ефективності проектів.

 




 

?           Практичні завдання

 

Завдання 1. Підприємство передбачає реалізувати інноваційно-інвестиційний проект вартістю 200 тис. грн., практичне здійснення якого спрямоване на виробництво нового виду продукції. Очікуються такі грошові потоки: 1 рік – 40 тис. грн., 2 рік – 40 тис. грн., 3 рік – 60 тис. грн., 4 рік – 50 тис. грн. Необхідно визначити чистий приведений дохід та термін окупності інвестицій за умови, що дисконтна ставка дорівнює 10 %.

 

Завдання 2. Чи доцільна реалізація інноваційного проекту за умов, що дисконтна ставка дорівнює 10 %, а податок на прибуток – 25%?

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Інвестиції, тис. грн.

850

800

400

-

-

-

Прибуток, тис. грн.

-

-

800

1800

1900

1900

Амортизаційні відрахування, тис. грн.

 

-

-

200

200

200

200

Використовуючи дані таблиці, розрахуйте термін окупності інвестицій.

 

Завдання 3. Ви маєте 10 тис. грн. і хочете вкласти їх в ефективний проект. Їх можна витрати на купівлю акцій компанії “Різноекспорт” (25% на вкладений капітал), купівлю 5 тис. т товару для продажу його по 2,4 грн. за тонну, купівлю офісу 30 кв. м для здачі його в оренду за 80 грн. за 1 кв. м або використати як депозит на рахунок в Укрексімбанку (22% річних). Ви обрали найменш ризикований варіант і куп офіс. Розрахуйте альтернативну вартість проекту (в грн.).

 

Завдання 4. Змінні витрати на реалізацію проекту становлять 16 грн. на одиницю продукції. Ціна продукції, що планується випускати, 36 грн. за одиницю. Постійні витрати – 6000 грн. Розрахуйте точку беззбитковості (од.).

Завдання 5. Визначити індекс рентабельності проекту, виходячи з таких даних: обсяг інвестицій в інноваційний проект становить 1200 тис. грн. (на перший рік припадає 1000 тис. грн., на другий – 200 тис. грн.). Грошові потоки, починаючи з другого року реалізації проекту, становитимуть 200 тис. грн., у наступні роки – відповідно 800, 1000, 1000, 1100 тис. грн. Дисконтна ставка – 5 %.

 

6                Тести для самоперевірки

1.       Основними критеріями прийняття проекту є:

а) технічна та технологічна можливість його реалізації;

б) довгострокова життєздатність;

в) економічна ефективність;

г) організаційне та адміністративне забезпечення;

д) всі відповіді вірні.

Відповідь: а); б); в); г); д).

 

2.       Аналіз можливості реалізації проекту не передбачає відповіді на запитання про:

а) технічну узгодженість проекту;

б) відповідність звичаям і традиціям;

в) політичну ситуацію;

г) обмінний курс валют;

д) рівень попиту на продукцію.

Відповідь: а); б); в); г); д).

 

3.       При проведенні технічного аналізу не передбачаються:

а) оцінка компонентів проекту;

б) аналіз розташування проекту;

в) розгляд процедур укладення контрактів;

г) аналіз витрат і вигод;

д) строки і фази виконання.

Відповідь: а); б); в); г); д).

 

4.       При проведенні комерційного аналізу не передбачається розгляд:

а) графіка поставок;

б) доступності та якості потрібних ресурсів;

в) форм розрахунків та виконання поставок;

г) законодавчих обмежень.

Відповідь: а); б); в); г).

 

5.       При проведенні фінансового аналізу не розглядаються:

а) обґрунтованість фінансових прогнозів;

б) достатність оборотного капіталу;

в) доцільність використання національних ресурсів;

г) забезпеченість платоспроможності по кредитах.

Відповідь: а); б); в); г).

 

6.       Економічний аналіз не дозволяє оцінити:

а) чи виправдано використання проектом національних ресурсів;

б) конкретний попит на ці ресурси;

в) можливості фінансування за рахунок різних джерел;

г) вигоди суспільства в цілому в результаті реалізації проекту;

д) необхідні стимули для різних учасників проекту.

Відповідь: а); б); в); г); д).

 

7.       Для досягнення максимальної оцінки проекту необхідно дотримуватись таких умов:

а) особи, які керували розробкою та здійсненням проекту, повинні брати участь у проведенні завершальної оцінки;

б) об’єктивність оцінки не повинна викликати сумніву;

в) завершальній оцінці необхідно піддати якомога більше проектів;

г) всіх перелічених умов.

Відповідь: а); б); в); г).

 

8.       Грошовий потік – це:

а) різниця між грошовими надходженнями і витратами;

б) витрати матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів з метою одержання доходів;

в) капітальні вкладення;

г) кошти, вкладені в об’єкти розвитку;

д) прибуток від інвестиційної діяльності.

Відповідь: а); б); в); г); д).

9.       Показник чистої теперішньої вартості відображає:

а) відношення суми дисконтованих вигід до суми дисконтованих витрат;

б) різницю між дисконтованими сумами грошових надходжень і витрат, які виникають при реалізації проекту;

в) норму дисконту, за якою проект вважається економічно доцільним;

г) міру зростання цінності фірми в розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій;

д) немає правильної відповіді.

Відповідь: а); б); в); г); д).

10.     Внутрішня норма дохідності (IRR) відображає:

а) відтік або приплив грошових коштів по кожному року;

б) граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розподіляє інвестиції на прийнятні і неприйнятні;

в) приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту;

г) ставку дисконту, за якою проект не збільшує і не зменшує вартість фірми.

Відповідь: а); б); в); г).

 


ЗМІСТ ПІДРУЧНИКА



Реклама!


Заказать реферат





Статистика

Всего 24 учебника


Поиск



Все книги на данном сайте являются собственностью их авторов и предназначены исключительно для ознакомительных целей.
Просматривая, скачивая книгу Вы обязуетесь в течении суток ее удалить.