УЧЕБНИКИ
ОН-ЛАЙН

Главная Заказать работу Контактная информация Статьи партнёров


Тема 5. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА СПОСОБИ ОБРОБЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВ

 

1.      Вимоги до фінансової звітності підприємств.

2.      Способи оброблення фінансової інформації.

3.      Класифікація активів і пасивів балансу.

 

 

1.                      Вимоги до фінансової звітності підприємств

 

 

Питання про невідкладність реформування фінансової звітності на Україні виникло разом з переходом української економіки на ринкові важелі керування. Інтеграція України у світове співтовариство потребує знання, розуміння і вміння складати звітність відповідну міжнародними стандартами.

Фінансова звітність підприємства – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату,   результати його діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Підприємство регулярно повинно складати звіт для:

·       сприяння плануванню і контролю організаційної діяльності;

·       успішної співпраці з постачальниками фінансів;

·       виконання вимог законодавства;

·       цілей оподаткування.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам. На сьогодні, згідно вимог статі 11 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємства включається:

·       Форма 1 “Баланс” – звіт проф. Фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і підприємства на встановлену дату.

·       Форма 2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди.

·       Форма 3 “Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

·       Форма 4 “Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

“Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

Форми та порядок складання цих звітів відображаються в П(С)БО №2-5, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, а вимогам до змісту інформації в Примітках до звітів; - у всіх П(С)БО.

Планування і контроль організаційної діяльності на підприємстві сприяє поліпшенню системи управління підприємством і попереджує:

·       затоварення;

·       помилки в розрахунках цін;

·       розкрадання запасів;

·       виявлення нерентабельних операцій;

·       безнадійні борги;

·       інше.

 

Мета складання фінансової звітності – надати користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

·       придбання, продажу та володіння цінними паперами;

·       участі в капіталі підприємства;

·       оцінки якості управління;

·       оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

·       забезпеченості зобов'язань підприємства;

·       визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

·       регулювання діяльності підприємства;

·       інших рішень.

 

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Для того, щоб фінансова звітність підприємства задовольняла інформаційні потреби різних категорій користувачів, її потрібно складати згідно з єдиними принципами, відображеними в ст.. 4 Закону про бухгалтерський облік, а саме:

• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

На базі форми фінансової звітності, взаємопов’язуючих всі напрями діяльності підприємства, можливо приймати управлінські рішення в цілому по підприємству (табл. 7).

Фінансові звіти необхідні для визначення бази, від якої нараховують податки. Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і яку надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам, це:

• достовірність (надійність)  – об'єктивність і правдивість наведених даних для використання, що забезпечує правильність розуміння та призначення інформації, інакше висновки, зроблені за результатами аналізу, не відповідатимуть дійсності, а пропозиції аналітиків можуть не лише не принести користі підприємству, а й зашкодити йому;

• вчасність здатність вплинути на прийняття рішення користувачем і задовольнити його інтереси в потрібний момент або до певного терміну;

• доступність і зрозумілість – трактування користувачем інформації має бути однозначне;

• конфіденційність - надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдає збитків підприємству;

• єдність інформації  – виражає необхідність усунення уособленості та дублювання різних джерел інформації, та означає, що кожна господарська дія, яка забезпечує зміну фінансового стану, повинна реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватись і в плануванні, і в контролі, і в аналізі;

• раціональність  – необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання і використання даних, та вдосконалення інформаційних потоків через виведення надлишкових даних і введення тих, які потрібні.

 

 

 

 


 

Таблиця 7

Взаємозв’язок видів діяльності підприємства і форм фінансової звітності

 

 

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам,

вона повинна містити дані про:

-         підприємство;

-         дату звітності та звітний період;


 

-  валюту звітності та одиницю її виміру;

-  відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

-  облікову політику підприємства та її зміни;

-  консолідацію фінансових звітів;

-  припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

-  обмеження щодо володіння активами;

-  участь у спільних підприємствах;

-  виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування

-  переоцінку статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідним положеннями (стандартами).

  Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

1) назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

2) короткий опис основної діяльності підприємства;

3) назву органу управління, у віддані якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

4) середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Таким чином, якщо керівництво підприємством слабке в сфері маркетингу, роботи з кадрами та виробництві, не розвиваються у фінансових звітах, вони будуть неспроможні оцінити ефективність своїх дій, а підприємство не буде мати успіху. Кожний, втягнутий у сферу керівництва підприємницькою діяльністю, повинен знати, як інтерпретувати ці звіти.

 

2.                      Способи оброблення фінансової інформації

 

Фінансовий менеджмент є невід’ємною складовою загальної системи управління підприємством. Якість та оптимальна кількість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, досить помітно впливає на обсяг витрачення фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів.

Неповна інформація не дає можливості отримати уявлення про об’єкт, що його вивчають. Надлишок інформації не дає змоги винайти єдине раціональне рішення.

Фінансова інформація повинна підлягати певному обробленню перед подачею її користувачам.

До основних способів оброблення фінансової інформації відносять:

при горизонтальному аналізі (який дає змогу виявити відхилення статей звітності порівняння з іншим періодом), це – групування відносні величини, аналіз коефіцієнтів;

при вертикальному аналізі (який дає змогу визначити частку окремих статей звітності в сумі), це – порівняння, середні величини, аналіз динаміки показників.

Широке використання у фінансовому аналізі знайшли групування інформації, тобто поділ загальної сукупності показників, що їх вивчають, на однорідні групи за відповідними ознаками.

Залежно від завдань аналізу використовують типологічні, структурні або факторні групування.

Типологічні групування використовують для розділення усієї сукупності первинних даних однорідні групи та класи.

Структурні групування використовують для вивчення внутрішнього складу сукупності однієї групи чи класу.

Факторні групування служать для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками, що їх вивчають, і виявлення тих, які впливають па зміну факторів.

Практично всі форми фінансових звітів побудовані так, що групування за різноманітними ознаками становлять основу самих таблиць.

Відносні величини  – це показники, що характеризують повне економічне явище і відображають співвідношення між абсолютними величинами, які є ознаками цього явища. Відносні величини і використовують для характеристики рівня виконання бюджету (плану), інтенсивності змін за аналізований період тощо. Відносні показники вимірюють у коефіцієнтах, процентах, проміле, індексах, балах та складних натуральних одиницях, якщо зіставляють різнойменні показники.

Коефіцієнти – це математичне вираження зв’язку одного показника з іншим.

Коефіцієнти являються основним інструментом фінансового аналізу. Вони допомагають встановлювати зв’язки між різними цифрами в фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів суб’єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточне фінансове становище підприємства, але й передбачити кредиторів та інших осіб, які звично використовують їх для оцінки діяльності компанії.

Порівняння  – найбільш ранній та найрозповсюдженіший метод фінансового аналізу. В процесі порівняння здійснюємо зіставлення двох явищ для виявлення подібності або відмінності між ними. Існує декілька форм порівняння:

-  зіставлення фактичних та планових показників;

-  порівняння даних поточних періодів з аналогічними періодами в минулому;

-  порівняння з даними інших господарських одиниць;

-  порівняння із середніми даними;

-  порівняння з нормативами.

Використання методу порівняння можливе лише за дотримання певних умов, що характеризують об'єкти аналізу, а саме: використання однакових часових інтервалів, зіставлення цін, однакових методик за якими обраховані показники, тотожності структури об'єктів дослідження тощо.

Середні величини застосовують, коли необхідно видiлити  загальні ознаки із сукупності, відобразити загальні кількісні властивості явищ. Середня величина відображає те спільне, характерне, що об'єднує якісно однорідну сукупність показників певного економічного явища.

Однак воно має і свої недоліки. По-перше, це згладжування індивідуальних ознак, коли для детальнішого аналізу середні слід доповнювати даними про окремі розсіювання показників за їх середньою величиною.

Динаміка показників  – це ряди послідовних показників, що характеризують зміну економічних явищ у часі. Вони дають змогу виявити закономірності економічного розвитку й відтворити його у цифровій формі.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб’єктів малого підприємства встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, органам виконавчої влади (органам Державного комітету статистики України). Квартальна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці.

Під комерційною таємницею підприємства мають на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.

До відомостей, які не становлять комерційної таємниці, відносяться:

-  установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;

-  інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

-  дані, необхідні для перевірки, обчислення та сплати податків та інших обов’язкових платежів;

-  відомості про чисельність та склад працівників, їх заробітну плату в цілому та за професіями і посадами, а також наявність вільних робочих місць;

-  документи про сплату податків і обов’язкових платежів;

-  інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

-  документи про платоспроможність;

-  відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

-  відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства.

Відкриті акціонерні товариства зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

3.                      Класифікація Активів і Пасивів Балансу

 

Основним компонентом фінансової звітності є її баланс.

Баланс -  звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Баланс показує реальний фінансовий стан підприємства на конкретну дату та відображає співвідношення між економічними ресурсами підприємства й вимогами до них, є індикатором здатності підприємства виконувати свої зобов’язання.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Пасиви – джерела утворення цього майна і його цільове призначення.

Групи економічно однорідних активів та їх джерел, об’єднаних під однією назвою і виражених однією загальною сумою, показують відповідно в активі або пасиві балансу на одному рядку. Їх називають статтями балансу. Наприклад, стаття активу балансу “Товари” показує наявність товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, а стаття пасиву балансу “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці” – заборгованість працівникам підприємства. Однорідні за економічним змістом статті об’єднуються в розділи активу і пасиву балансу.

У діючій формі балансу всі статті згруповано за їх економічним змістом у трьох розділах активу та 5 розділах пасиву, які мають відповідну назву. Загальні підсумки активу і пасиву балансу мають дорівнювати один одному. Це зумовлено тим, що в обох його частинах показано те саме майно але згруповане воно за різними ознаками: в активі – за складом і розміщенням, у пасиві – за джерелами його утворення і цільовим призначенням. Якщо актив балансу позначити через А, пасив – через П, статті активу – через а1, а2, а3, ..., аn, статті пасиву – через n1, n2, n3, ..., nn, можна побудувати математичні моделі рівності балансу.

В активі балансу показують наявність та розміщення майна. Тому підсумок активу балансу дорівнює сумі необоротних (Мн) і оборотних активів (Мо) та витрат майбутніх періодів (Мм) підприємства. Ця рівність матиме такий вигляд:

 

У зв’язку з тим, що групи майна однорідного за економічним змістом показуються в активі балансу окремими статтями, ця рівність матиме такий вигляд:

Отже,

=

В пасиві балансу показують те ж майно, що й в активі, але за джерелами його утворення і цільовим призначенням. Тому підсумок пасиву дорівнює сумі власного капіталу (зобов’язань перед власниками) (Зв) та залучених джерел – забезпечень наступних витрат і платежів (Зз), довгострокових зобов’язань (Зд), поточних зобов’язань (Зп) і доходів майбутніх періодів (Зм).

а якщо врахувати, що однорідні джерела показуються в пасиві балансу окремими статтями, то

=

Рівність активу і пасиву балансу можна показати в таких математичних моделях:

А = М; П = З; М = З; А = П;

=

У звітних балансах показники активу і пасиву наводяться на початок року і кінець звітного періоду. Це дає змогу виявити зміни, що відбулися за звітний період у складі активів і джерелах їх утворення.

Тобто в активі і пасиві балансу відображені одні й ті самі кошти, але їх розглядають під різним кутом зору:

- в активі  – що?

- у пасиві  – за рахунок чого?

Отже, основна особливість балансу  – рівність величини коштів, що є в активі й пасиві (рис. 15).

Активи                          зобов'язання

те, чим володіє       =     те, що підприємство                      +          власний

підприємство на           повинно                                                      (акціонерний)

певну дату                     повернути                                                   капітал

 

Рис. 15. Схематичне зображення структури балансу

Зобов'язання та власний (акціонерний) капітал становлять пасиви балансу. Отже,

АКТИВИ = ПАСИВИ

У звітних балансах показники активу і пасиву наводяться на початок року і кінець звітного періоду. Це дає змогу виявити зміни, що відбулися за звітний період у складі активів і джерел їх утворення.

Своєю чергою, активи балансу можна класифікувати за трьома ознаками: за тривалістю використання, за відношенням до об'єктів інвестування, за ступенем ліквідності. Класифікація активів подана на рис. 14.

  Пасив балансу показує джерела фінансування підприємства, котре може здійснюватися як за рахунок коштів власників, так і за рахунок короткотермінових та довготермінових зобов’язань кредиторам.

            Цей розподіл також надає інформацію про залучені і власні кошти підприємства, що дає змогу визначити ступінь самостійності підприємства або співвідношення власності в його межах. Класифікація пасивів подана на рис.15.

 

 

Рис. 16. Класифікація активів балансу

 

 

Рис. 16. Класифікація пасивів балансу

 

У табл. 8 подано   розширене  трактування  статей  балансу  міжнародного стандарту.

Таблиця 8

Характеристика інформаційної бази про активи та зобов’язання підприємства за його балансом

Назва статті

 

Зміст статті

 

АКТИВИ

 

 

 

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи (010, 011, 012)

 

Вартість  об'єктів, які  віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами).  У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу (12, 13)

 

Незавершене будівництво (020)

 

Вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), то здійснюється для власних потреб підприємства а також авансові платежі для фінансування такого будівництва (15)

 

Основні засоби

(030, 031, 032)

Вартість  власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів    і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться  вартість інших необоротних матеріальних активів.  У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу (10, 11, 13)

 

Довгострокові фінансові інвестиції

(040, 045)

Фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі (14)

 

Довгострокова дебіторська заборгованість (050)

 

Заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу (16)

 

Відстрочені податкові активи (060)

 

Сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки (17)

 

Інші необоротні активи

(070)

Суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Необоротні активи" (18, 19)

 

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси (100)

 

Вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу (20, 22, 25)

 

Тварини на вирощуванні та відгодівлі (110)

 

Вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин (21)

 

Незавершене виробництво (120)

 

Витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги) (23)

 

Готова продукція

(130)

Запаси  виробів  на складі,   обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва

(25, 26, 27)

Товари (140)

 

Вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу (28)

 

Векселі одержані

(150)

Заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями (34)

 

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

(160, 161, 162)

Заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок    балансу    включається    чиста   реалізаційна    вартість,    яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів (36, 38)

 

Дебіторська заборгованість за розрахунками бюджетом (170)

 

Дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету (64)

 

Дебіторська заборгованість за виданими авансами (180)

 

Сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів (37)

 

Дебіторська заборі онаністі, з нарахованих доходів (190)

 

Сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню (37)

 

Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків (200)

 

Заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків (68)

 

Інша поточна дебіторська заборгованість (210)

 

Заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів (37, 64, 65)

 

Поточні фінансові інвестиції (220)

 

Фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно   реалізовані   в   будь-який   момент   (крім   інвестицій,   які   є еквівалентами грошових коштів) (35)

 

Грошові кошти та їх еквіваленти (230, 240)

 

Кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані  для поточних  операцій,   а також  еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року,  починаючи з дані балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень,  слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи (30, 31, 33, 35)

 

Інші оборотні активи

(250)

Суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „ Оборотні активи" (64)

 

Витрати майбутніх періодів (270)

 

Витрати, то мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів (39)

 

ПАСИВИ

 

 

 

І. Власний капітал

Статутний капітал (300)

 

Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства (40)

 

Пайовий капітал (310)

 

Сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами (41)

 

Додатковий вкладений капітал (320)

 

Акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (42)

 

Інший додатковий капітал (330)

 

Сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих, підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу (42)

 

Резервний капітал

(340)

Сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства (43)

 

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (350)

 

Відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу (44)

 

Неоплачений капітал

(360)

Сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу (46)

 

Вилучений капітал

(370)

Господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу (45)

 

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу (400)

 

Забезпечення виплат відпусток та додаткових пенсій (47)

 

Інші забезпечення (410)

Забезпечення гарантійних зобов’язань на проведення ремонтів (47)

Страхові резерви (415)

Страхові резерви (49)

Частка пере страховиків у страхових резервах (416)

Частка пере страховиків у страхових резервах (49)

Цільове фінансування (420)

Залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел (48)

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків (440)

 

Сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням (50)

 

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

(450)

Сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки (50,51,52)

 

Відстрочені податкові зобов'язання (460)

 

Сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах «наслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки (54)

 

Інші довгострокові зобов'язання (470)

 

Сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання " (53, 55)

 

IV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків (500)

 

Сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками (60)

 

Поточна заборго­ваність за довго­строковими зобов'язаннями (510)

 

Сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (61)

 

Векселі видані (520)

 

Сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів

(62)

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

(530)

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями) (63)

 

Поточні зобов'язання за одержаними авансами

(540)

Сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг) (68)

 

Поточні зобов'язання із розрахунків з бюдже­том

(550)

Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету,

включаючи податки з працівників підприємства (64)

Поточні зобов'язання з позабюджетним платежів (560)

 

Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених       чинним законодавством (64)

 

Поточні зобов'язання зі страхування (570)

 

Сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників (65)

 

Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці (580)

Заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату (66)

Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками (590)

 

Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з_, розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу (67)

 

Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків

(600)

Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків

(68)

Інші поточні зобов'язання (610)

 

Суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі „Поточні зобов'язання" (68,37)

 

V. Доходи майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів (630)

 

Доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів (69)

 

 

Таблиця 9

Характеристика інформаційної бази про активи та зобов’язання за показниками фінансової звітності суб’єктів малого підприємства

Показники та коди статей балансу

 

Зміст інформації показників за рахунками бухгалтерського обліку

 

І. Необоротні активи

Незавершене будівництво (020)

Об’єкти незавершених капітальних інвестицій (включаючи  устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій (15)

Основні засоби (030, 031, 032

Власні та отримані на умовах фінансового лізингу об’єкти, які віднесені до складу необоротних матеріальних активів, а також нематеріальні активи за первісною (переоціненою) і залишковою вартістю та сумою зносу (10, 11, 12, 13)

Довгострокові фінансові інвестиції (040)

Фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час (14)

Інші необоротні активи (070)

Активи, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців та негативний гудвіл (16, 17, 18, 19)

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси (100)

 

Вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу (20, 21, 22, 23, 25)

 

Готова продукція

(130)

Запаси  виробів  на складі,   обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва

(25, 26, 27, 28)

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

(160, 161, 162)

Заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок    балансу    включається    чиста   реалізаційна    вартість,    яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів (34, 36, 38)

 

Дебіторська заборгованість за розрахунками бюджетом (170)

 

Дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету (64)

 

Інша поточна дебіторська заборгованість (210)

 

Заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів (37, 64, 65, 68)

 

Поточні фінансові інвестиції (220)

 

Фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно   реалізовані   в   будь-який   момент   (крім   інвестицій,   які   є еквівалентами грошових коштів) (35)

 

Грошові кошти та їх еквіваленти (230, 240)

 

Кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані  для поточних  операцій,   а також  еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року,  починаючи з дані балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень,  слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи (30, 31, 33, 35)

 

Інші оборотні активи

(250)

Суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „ Оборотні активи" (64)

 

ІІІ. Витрати майбутніх періодів (270)

Витрати майбутніх періодів (270)

 

Витрати, то мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів (39)

 

ПАСИВИ

 

 

 

І. Власний капітал

Статутний капітал (300)

 

Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства (40)

 

Додатковий вкладений капітал (320)

 

Акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (41, 42)

 

Резервний капітал

(340)

Сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства (43)

 

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (350)

 

Відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу (44)

 

Неоплачений капітал

(360)

Сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу (45, 46)

 

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування виплат персоналу (430)

 

Забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), страхові резерви, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел (47, 48, 49)

 

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові зобов’язання (480)

 

Заборгованість підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями (50, 51, 52, 53, 54, 55)

 

IV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків (500)

 

Сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками (60)

 

Поточна заборго­ваність за довго­строковими зобов'язаннями (510)

 

Сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (61)

 

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

(530)

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями) (62, 63)

 

Поточні зобов'язання із розрахунків з бюдже­том

(550)

Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету,

включаючи податки з працівників підприємства (64)

Поточні зобов'язання зі страхування (570)

 

Сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників (65)

 

Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці (580)

Заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату (66)

Інші поточні зобов'язання (610)

 

Суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі „Поточні зобов'язання" (37,64, 67, 68)

 

V. Доходи майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів (630)

 

Доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів (69)

 

 

Характеристика майнового положення підприємства на підставі аналізу активу балансу

 

Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, що мається в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в конкретне майно і матеріальні цінності, про залишки вільної готівки і т.п.

У структурі сукупних активів підприємства найбільшу питому вагу займають необоротні активи. Підприємство має «важку» структуру активів (якщо частка необоротних активів складає більш 40 %, говорять про «важку» структуру активів, менш — «легку»). Це свідчить про значні накладні витрати і високу чутливість до зміни виторгу. У свою чергу «легка» структура свідчить про мобільність майна підприємства.

Так, варто звернути увагу на те, що в структурі необоротних активів підприємства може з'явитися така стаття, як довгострокові фінансові вкладення. Збільшення по цій статті вказує на відволікання засобів з основної виробничої діяльності. Зменшення цієї статті сприяє залученню фінансових засобів в основну діяльність підприємства і поліпшенню його фінансового стану.

Наявність у складі активів підприємства нематеріальних активів побічно характеризує обрану підприємством стратегію як інноваційну, тому що воно вкладає кошти в патенти, ліцензії, іншу інтелектуальну власність.

Вартість оборотних активів підприємства зросла на 324,1 тис. грн. (темп росту склав 321,23%). При цьому збільшилася на 7,6 процентних пунктів частка оборотних активів у структурі активів підприємства. Це, як уже відзначалося, може говорити про розширення виробництва. Поряд з цим така зміна в необоротних активах може бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів, що викликали об'єктивну необхідність у збільшенні потреби росту їхньої маси, що є вже негативною тенденцією. (табл. 10)

Таблиця 10

Аналіз структури оборотних коштів підприємства

Назва статті

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

абсолютні величини

відносні величини (доля в оборотних активах)

абсолютні величини

відносні величини (доля в оборотних активах)

в абсолютних величинах

в структурі

темпи росту, %

ІІ. Оборотні активи

Запаси

7,5

5,12

18,8

3,99

11,3

-1,13

250,67

Дебіторська заборгованість

62

42,32

321,5

68,32

259,5

26

518,55

Грошові кошти та їх еквіваленти

77

52,56

130,3

27,69

53,3

-24,87

169,22

Всього по розділу ІІ

146,5

100

470,6

100

324,1

0,00

321,23

Значно впливає на фінансовий стан підприємства стан виробничих запасів. З метою нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Нагромадження великих запасів свідчить про спад активності підприємства, уповільнення оборотності оборотного капіталу. У той же час недолік запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що скорочується виробництво продукції, зменшується сума прибутку. Іншими словами, будь-який ріст вартості запасів повинний супроводжуватися таким же (чи більшим) ростом оборотності оборотного капіталу.

У нашому випадку вартість запасів за звітний період зросла на 11,3 тис. грн., темп росту при цьому склав 250,67 %. Збільшилася також і частка запасів у загальній вартості майна на 0,26 процентних пункти. Щоб визначити, наскільки виправдане таке збільшення, можна порівняти темпи росту виробничих запасів з темпами росту обсягу виробництва або виторгу від реалізації продукції; якщо темп росту виробничих запасів незначно перевищує темп росту обсягу виробництва, то така зміна свідчить про нормальне функціонування підприємства. Збільшення вартості запасів має позитивний характер лише в тому випадку, якщо не відбулося зниження оборотності запасів. У протилежному випадку це — негативна зміна.

Аналізуючи майнове положення підприємства, необхідно також оцінити стан використовуваних основних засобів. Для цих цілей розраховуються наступні показники:

1) коефіцієнт зносу;

2) коефіцієнт відновлення;

3) коефіцієнт вибуття.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості і розраховується по формулі:

Доповненням цього показника до 100 % (чи одиниці) є коефіцієнт придатності основних засобів.

Тому що дані показники досить часто використовуються для характеристики стану основних засобів, необхідно зробити деякі зауваження. По-перше, не можна не вказати на деяку умовність цих показників. Причина тому — залежність коефіцієнта зносу і коефіцієнта придатності від обраного методу нарахування амортизації. Іншими словами, коефіцієнт зносу не відбиває фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточного стану.

Незважаючи на всю умовність цих показників, вони мають визначене аналітичне значення. Так, прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більш ніж 50 % (а отже, коефіцієнта придатності менш 50 %) є небажаним. Більш об'єктивну оцінку даного показника можна одержати, порівнявши його значення по конкретному підприємству зі значенням даного показника конкурентів чи із середнім значенням коефіцієнта зносу в галузі.

Коефіцієнт відновлення основних засобів. Визначає частина від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, що складає нові основні засоби і розраховується по формулі:

Коефіцієнт вибуття. Показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство початок діяльність у звітному періоді, вибула по різних причинах. Формула розрахунку даного показника наступна:

Дані для розрахунку останніх двох показників містяться в розділі II «Основні засоби» Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5). Необхідність внесення таких даних у звітність обумовлена вимогами п. 36.3 П(З)БУ 7 «Основні засоби».

Таким чином, майно розглянутого підприємства за звітний період збільшилося на 365,8 тис. грн. (табл.1). Подібне збільшення відбулося в основному за рахунок росту дебіторської заборгованості на 259,5 тис. грн. Такі зміни є позитивними, якщо в складі дебіторської заборгованості відсутня прострочена, тому що свідчать про розширення діяльності підприємства. Стан основних засобів підприємства гарне, тому що коефіцієнт зносу складає лише 4,22 %, що може говорити про те, що аналізоване підприємство тільки починає свою діяльність.

В процесі господарської діяльності активи підприємства можуть збільшуватися на суму одержаного прибутку або зменшуватися на суму одержаного збитку. Отже, якщо підприємство формує свої активи за рахунок власних джерел, його фінансовий стан зміцнюється і навпаки – при здійсненні господарської діяльності за рахунок залучених коштів воно втрачає фінансову автономність.

 

Аналіз структури пасиву балансу

 

Дані, що приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки притягнуту в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, відкіля взялися засоби, спрямовані на формування майна підприємства.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені.

Необхідність у власному капіталі (розділ I пасиву) обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Приватний капітал — основа самостійності і незалежності підприємства. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього. Варто мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, чим платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

У той же час, якщо засобу підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансове положення буде нестійким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів.

Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства.

При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових засобах підприємства.

При цьому в першу чергу необхідно відповісти на наступні питання:

Які засоби (власні чи позикові) є основним джерелом формування активів підприємства?

Яке напрямок зміни частки власного капіталу (фактичного, за винятком збитків і заборгованостей засновників) у структурі пасивів балансу за аналізований період?

Відповідаючи на поставлені питання, використовуємо показники, розраховані в табл. 11

Таблиця 11

Динаміка структури власного капіталу

Назва статті

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

абсолютні величини

відносні величини (доля в оборотних активах)

абсолютні величини

відносні величини (доля в оборотних активах)

в абсолютних величинах

в структурі

темпи росту, %

Уставний капітал

3600

98,67

3600

96,76

0

-1,91

1

Інший додатковий капітал

-

-

19,2

0,52

19,2

0,52

-

Резервний капітал

-

-

20

0,54

20

0,54

-

Нерозподілений прибуток

48,7

1,33

81,3

2,19

32,6

0,86

166,94

Всього

3648,7

100,00

3720,5

100,00

71,8

0,00

101,97

 

У нашому випадку основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал. На початок року його частка в структурі пасивів складала 98,39 %. На кінець звітного періоду частка власного капіталу в структурі пасивів незначно зменшилася (на 7,07 %) і склала 91,32%. Така структура джерел формування майна підприємства є ознакою високої фінансової стійкості підприємства.

У той же час слід зазначити, що оцінка змін, що виникли в структурі капіталу, може бути різною з позицій інвестора і підприємства. Для банків і інших інвесторів більш надійно, якщо частка власного капіталу в клієнта більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені в залученні позикових засобів. Одержавши позикові засоби під менший відсоток, чим економічна рентабельність підприємства, можна розширити виробництво і підвищити прибутковість власного капіталу підприємства.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих статей, дати оцінку цим змінам за звітний період.

Дані, приведені в таблиці 4, показують зміни в структурі власного капіталу. Частка статутного капіталу знизилася на 1,9 процентних пункту. У той же час збільшилася частка додаткового, резервного капіталу і нерозподіленого прибутку. Такі зміни свідчать про ефективну роботу підприємства. І навпаки, скорочення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може свідчити про падіння ділової активності підприємства. Збільшення частки нерозподіленого прибутку свідчить також про розширений тип відтворення.

Наступний крок — аналіз динаміки і структури позикового капіталу.

На початок звітного періоду зобов'язання підприємства на 100 % складалися з поточних, що є негативним фактом, що свідчить про нераціональну структуру балансу і про високий ризик утрати фінансової стійкості. Протягом звітного періоду частка поточних зобов'язань знизилася на 42,4 % з одночасним збільшенням частки довгострокових зобов'язань (також на 42,4 %). Така тенденція сприяє зниженню ризику утрати фінансової стійкості. Залучення довгострокових кредитів для формування майна підприємства свідчить про продуману фінансову стратегію підприємства. Позитивний ефект при цьому підсилюється, якщо рентабельність підприємства перевищує ставку відсотків по банківському кредиті.

Таким чином, збільшення джерел формування майна підприємства відбулося за рахунок збільшення:

· власних засобів на 19,63 % (71,8 : 365,8);

· довгострокових зобов'язань на 41 % (150 : 365,8);

· поточних зобов'язань на 39,37 % (144 : 365,8).

Такі зміни є в цілому позитивними, тому що спостерігається ріст власного капіталу. Крім того, підприємство зуміло залучити довгострокові кредити банків, що може сприяти тимчасовому поліпшенню фінансового стану, за умови, що притягнуті засоби не будуть заморожені на тривалий час в обороті.


ЗМІСТ ПІДРУЧНИКА



Реклама!


Заказать реферат





Статистика

Всего 24 учебника


Поиск



Все книги на данном сайте являются собственностью их авторов и предназначены исключительно для ознакомительных целей.
Просматривая, скачивая книгу Вы обязуетесь в течении суток ее удалить.